Головна » Статті [ Додати статтю ]

Всього матеріалів в каталозі: 14
Показано матеріалів: 1-10
Сторінки: 1 2 »


Расшифровка человеческого генома была произведена довольно давно, но количество генов точно не было известно. И вот недавно ученые решили выяснить, сколько же генов содержит наш геном. И результат из крайне удивил.

 

Медицина | Переглядів: 1284 | Author: Admin | Додав: Admin | Дата: 19.09.2018 | Коментарі (0)

Эта привычка поможет избежать многих опасных болезней 

Медицина | Переглядів: 253 | Додав: Admin | Дата: 16.11.2017 | Коментарі (0)

Фонд помощи благотворительным организациям перечислил самые добрые страны мира

Туризм | Переглядів: 280 | Додав: Admin | Дата: 16.11.2017 | Коментарі (0)

В интересном исследовании приняли участие несколько сотен человек 


 

Наука | Переглядів: 323 | Додав: Admin | Дата: 16.11.2017 | Коментарі (0)

Нерухомість – основа національного багатства країни.

Стан ринку нерухомості впливає країни загалом, оскільки ринків капіталу, праці, товарів та послуг необхідні приміщення, відповідні виконуваної діяльності.

Купівля - продаж нерухомості, страхування і майнових суперечки, оподаткування, здавання майна у найм, акціонування підприємств і перерозподіл майнових часткою, реалізація інвестиційних проектів та кредитування під заставу – ось короткий перелік операцій, під час здійснення яких потрібні знання з економіки нерухомості. Такі операції поширені, стан ринку нерухомості впливає країни загалом, тому знання економіки нерухомості необхідна як на шляху успішної підприємницької діяльності різних видів, і у життя, у побуті кожної сім'ї і окремо взятих громадян.

 

Нерухомість | Переглядів: 315 | Додав: Admin | Дата: 05.06.2017 | Коментарі (0)

Туризм - найефективніший засіб задоволення рекреаційних потреб, оскільки він поєднує різні види рекреаційної діяльності - оздоровлення, пізнання, відновлення продуктивних сил людини. Туризм - складова частина охорони здоров'я, фізичної культури, засіб духовного, культурного та розвитку особистості.

Зараз багато хто може побувати у будь-якій точці земної кулі: літаком, поїздом, автомобілем, швидкохідним морським лайнером доставлять вас будь-куди. 

Школою виживання в екстремальних умовах автономного існування є екстремальний туризм. Є багато організацій, які займаються туризмом, однак їхню діяльність ще може бути пов'язані з підготовкою до екстремальних ситуацій. 

Екстремальний туризм - спорт мужніх людей. Долаючи труднощі, вони загартовують свій характер; беручи участь у експедиціях в важкодоступні місця Землі, доводять невичерпні можливості людини. Для прихильників екстремального туризму будинок - все наше прекрасна планета, що вони навчаються розуміти й з якою намагаються знайти спільну мову.

Екстрим - це зовсім спорт, це і душевному здоров'ї, цікаве проведення часу, де хто б вимагає кінських навантажень заради нагород і титулів. Це спосіб мислення, існування, спосіб життя.

Туризм | Переглядів: 302 | Додав: Admin | Дата: 05.06.2017 | Коментарі (0)

 Індустрія розваг - це молода галузь, яка формує і розвиває особистість, впливає на виховання, форму­вання оптимістичного настрою, відпочинок, культурний розвиток людини.

Індустрія гостинності розвивається швидким темпами завдяки соціальному, економічному і політичному прогресу та завдяки то­му, що кількість подорожуючих суттєво збільшилася.

З метою підвищення конкурентноздатності і прибутку, підпри­ємства готельного господарства намагаються запроваджувати нові прогресивні форми обслуговування та організовувати відпочинок, дозвілля і розваги

Відпочинок, дозвілля, розваги, як і праця, є невід'ємними складовими життєдіяльності людини. Розважаючись, людина чи група людей задовольняють свої духовні потреби, оцінюють свої можливості.

Розваги | Переглядів: 312 | Додав: Admin | Дата: 05.06.2017 | Коментарі (0)

Наука виникла для задоволення гострих потреб
в знан ні, необхідних для прогресивного розвитку соціуму. Відомий
афоризм англійського філософа Френсіса Бекона — «Знання — сила» є
актуальним і для сучасного розвитку суспільства. Людство живе і, у
доступному для огляду майбутньому, буде жити в умовах інформаційного
суспільства, найважливіший фактор якого — виробництво і використання
знання. Будучи продуктом соціуму, наука одночасно має відносно
самостійне соціальне явище і розвивається за власними закономірностями.
До них належать спадкоємність, чергування порівняно спокійних етапів
розвитку і періодів наукових революцій, поєднання процесів диференціації
(виділення нових наук і інтеграції, об’єднання ряду наук),
математизація, комп’ютеризація, посилення соціальних функцій. На
сучасному етапі розвитку суспільства наука становить такий фактор, без
урахування якого не вирішуються соціальні проблеми практично в усіх
сферах. Наука, отже, продукт розвитку суспільства, здійснює на нього
зворотний вплив, тобто виконує соціальні функції. Провідна соціальна
функція науки — пояснювальна. Наука пояснює устрій світу, розкриває
основні закономірності розвитку. Можливості науки тут великі, але
обмежені конкретно-історичною суспільною практикою людини. Пізнавальна
функція науки націлена на збагнення об’єктивної істини про речі,
властивості, відносини дійсності. Суть практично діючої функції в
розробці методу, тобто системи правил, норм, практичних способів
поводження з раніше пізнаними речами і явищами. Прогностична функція
проявляється в розробці перспектив економічного, соціального,
екологічного та інших аспектів майбутнього розвитку суспільства. До
кінця XX ст. значення даної функції багаторазово збільшилося у зв’язку з
проблемами, що виникли у відносинах між суспільством і природою,
геополітичними, націопальними і іншими відносинами. Світоглядна функція
науки простежується в тому, що наука забезпечує світогляду
об’єктивність, логічність, інформаційну основу, визначає спосіб побудови
загальної картини світу, системність і глибину, без чого неможливий
дійсний науковий світогляд. Наука виконує функцію соціальної пам’яті,
тобто закріплює у книгах, кресленнях, технологіях, обладнанні, дискетах
тощо знання, досягнуті людиною, і транслює їх новому поколінню людей.

У XX ст. наука переживає бурхливий розвиток, зміцнення зв’язку з
виробництвом стимулює розгортання науково-технічної революції, що
викликала великі соціальні наслідки. І все ж у сучасній філософії,
соціології, історії науки є різні оцінки науки і її ролі в суспільстві.
У минулому завжди ставилося і обговорювалося питання, чи не шкодять
знання людині? Давалися різні відповіді. Широко відомі слова біблійного
проповідника Екклезіаста: «У багатій мудрості багато суму, і хто
помножує пізнання, помножує скорботу». В античному суспільстві знання
цінували високо і вважали (Сократ), що творіння лиха відбувається лише
через незнання доброчесності. У XVIII ст. французький філософ Жан-Жак
Руссо, вивчаючи природу і історію моральності, прийшов до висновку про
те, що розвиток науки не сприяє моральному прогресу людства.
Неоднозначність оцінки науки простежується і в працях сучасних
мислителів. Німецький соціолог Макс Вебер вважає, що позитивний внесок
науки в практичне і особисте життя людей в розробці техніки опанування
життям, методів мислення, її робочих інструментів і в обробці навиків
поводження з ними. Одночасно з цим Макс Вебер стверджує, що науку не
слід розглядати дорогою до щастя або шляхом до Бога, тому що наука не
дає відповіді на питання: що робити, як жити, чи є в такому світі сенс
та чи є сенс існувати в світі? Англійський філософ Карл Поп-пер вважає
науку не лише збором фактів, але й одним з найважливіших духовних
досягнень сучасності, визнавав небезпечним для людської цивілізації
«повстання проти розуму з боку ірраціона-лістичних оракулів». Карл
Поппер пропонував лікувати інтелектуальний розлад людей, схильних до
ірраціоналізму і містики. Містики, такі модні в сучасності, уникають
практики, допускають бездоказовість у висновках, займаються створенням
міфів, а науку вважають різновидом злочину. Високо оцінювали соціальне
значення науки українські мислителі Григорій Сковорода, Тарас Шевченко,
Памфіл Юр-кевич, Іван Франко. Не заперечуючи сили і значення
раціоналізму, Микола Бердяєв звертав, проте, увагу на неприпустимість
абсолютизації наукового знання, вважав, що, крім раціонального, існують
і інші безмірні і безмежні галузі пізнання, що раціональне не покриває
ірраціональне, і закликав до звільнення філософії від всіляких зв’язків
з наукою. Ідеї Миколи Бердяєва про роль і місце науки у суспільстві
розвив сучасний американський філософ Пол Фейєрабенд.

У сучасних умовах деформуються деякі форми науки, йде процес руйнування
елементів етоса науки. Пояснюються такі явища служінням великих вчених у
нацистів і націоналістів, включенням вчених до структур представницької
і виконавчої влади, руйнуванням традиційних зв’язків при відтворенні
професійної етики, меркантилізмом. Суспільство і владні структури менше
стали міркувати про роль вчених у суспільному розвитку. З позицій
обговорюваної проблеми здається цікавою стаття Альберта Ейнштейна
«Мотиви наукового дослідження». Храм науки — будова багатоскладна. Різні
відвідувачі у храмі науки: люди і духовні сили, що привели їх туди.
Деякі займаються наукою з гордим почуттям своєї інтелектуальної
переваги; для них наука є тим підхожим спортом, який повинен дати їм
повноту життя і задоволення шанолюбності. Можна знайти у храмі і інших:
плоди своїх думок приносять тут в жертву лише з утилітарною метою. Якщо
б посланий Богом ангел прийшов в храм та вигнав звідти тих, хто належить
до двох категорій, то храм катастрофічне б спорожнився. Але все-таки
хтось з людей минулого і сучасності в храмі б залишився. До числа цих
людей належав і Макс Планк, фізик-теоретик, який сформулював
термодинамічну теорію теплового випромінювання, і тому його любимо. Для
чого такі вчені, як Макс Планк? Ціннісними орієнтаціями для них служать
істинне знання, радість відкриття. Розмірковуючи про творчість
математика Карла Шварцшильда, Альберт Ейнштейн писав, що у значно
більшій мірі можна вважати радість художника, що відкриває тонкий
зв’язок математичних понять. Отже, цінності науки і ціннісні орієнтації
вченого взаємопов’язані, але ступінь взаємозв’язку, єдності у конкретних
випадках різна.

У сучасному суспільному розвитку помічається посилений зв’язок між
наукою, технікою і виробництвом. Наука дедалі глибше перетворюється на
безпосередню виробничу силу суспільства. У такому процесі наука не
стежить за розвитком техніки, а випереджає її, визнає сучасний прогрес
матеріального виробництва, наукове знання пронизує усі сфери суспільного
життя, наука орієнтується, насамперед, на людину, розвиток її інтелекту,
творчих здібностей, цілісний і всебічний розвиток. Посилюється
взаємозв’язок між наукою, суспільством і культурою з багатьох напрямків,
у тому числі у розрізнення прикладних фундаментальних досліджень.

Мотиви важливо мати на увазі, щоб правильно судити про природу науки і
правильно діяти, організуючи науково-пізнавальну діяльність у масштабі
держави. Того, хто ставиться до науки лише як до безпосередньої
виробничої сили, хто намагається виміряти її ефективність прибутком на
вкладену гривну, очікує розчарування. Те, що корисно суспільству, не
завжди цікаво вченому. І тут постає законне питання: чому суспільство
повинне сплачувати .допитливість окремих його членів — вчених? Відповідь
проста: ця допитливість, безпосередньо не плодоносна, в кінцевому
рахунку живить практичне життя. Допитливість має тут прямий сенс — любов
до знання, любов як пошана знання самого по собі, як життя заради
знання. Отже, наука не може бути повністю автономною. Практика наукових
досліджень повинна знаходитись під впливом особливих етичних обмежень і
регуляторів. А з іншого боку, як же заглушити волю наукового пошуку,
волю думки, без чого неможливе пізнання? Атмосфера, позбавлена волі і
відчуття самоцінності знання, була б згубною для науки. Висновок один:
вчений не повинен відмовлятися від свого високого покликання служити
Істині, бути лицарем Духу, але зобов’язаний усвідомлювати себе членом
суспільства, залучатися до обговорення соціальних проблем. Тоді знання й
відповідальність зіллються у Мудрість.

Наука | Переглядів: 329 | Додав: Admin | Дата: 05.06.2017 | Коментарі (0)

Хімічна промисловість, поруч із машинобудуванням, належить до провідних галузей як і окремих розвинених країн, і у світовому господарстві загалом. Вона набагато раніше початку НТР, і з формальними ознаками її було б віднести у разі до нових галузям виробництва. Але у другій половині XX в. у галузі сталися такі революційних змін, що дозволяють зарахувати її до розряду новітніх. Для хімічної промисловості характерні високі видатки НДДКР, постійне вдосконалення технологічних процесів, використання дедалі більше різноманітного сировини й напівпродуктів. У узагальненому плані його значення визначається триваючими процесами хімізації господарства і побуту. Нині практично немає такого сфери людської діяльності, у якому хімічні продукти не знаходили широко він.

Найбільш на високі темпи світова хімічна промисловості розвивалася початку 50-х – незалежності до середини 70-х рр. XX в. Потім, під впливом енергетичного та сировинного криз, ці темпи кілька сповільнилися: хімічної промисловості знадобилося певний час для нової структурно-технологічної перебудови. А далі вони стали досить високими і що важливіше, стабільними. У результаті кінці 1990-х рр. світової випуск хімікатів досяг 1,5 млрд дол., отже за вартістю своєї продукції цю галузь нині випереджає лише електроніка. У найрозвиненіших країнах за часткою у структурі промислового виробництва вона поступається лише машинобудуванню.

Галузева структура хімічної промисловості відрізняється дуже великі складністю: всього різноманітних підгалузей і виробництв у ній налічується понад 200, а асортимент видів її продукції сягає 1 млн.

Зрозуміло, що необхідна угруповання підгалузей хімічної промисловості, що зазвичай буває тричленної з підрозділом на:

1)горно-химическую промисловість, пов'язану зі здобиччю і збагаченням гірничо-хімічного сировини – фосфоритів, поварених і калійних солей, сірки та інших.;

2) основну хімічної промисловості (виробництво мінеральних добрив, кислот, солей, лугів та інших.);

3) промисловість полімерних матеріалів, засновану насамперед органічному синтезі і що включає виробництво синтетичних смол і пластмас, хімічних волокон, синтетичного каучуку, синтетичних барвників та інших.

Перші дві групи підгалузей утворюють хіба що «нижні поверхи» цієї комплексної галузі, а третя – її «верхній поверх». До нього відносять і виробництва, продукція яких варта задоволення споживчих потреб людей (фармацевтичні препарати, миття,фотохимия, парфумерно-косметичні товари).

 

Промисловість | Переглядів: 336 | Додав: Admin | Дата: 05.06.2017 | Коментарі (0)

Побутова техніка в наш час грає велике значення в житті кожної людини і на величезний масштаб. Зараз вже неможливо уявити сім’ю, в якій би не користувалися електричними чайниками, кухонними комбайнами, кавоварками, а також іншою дрібною побутової технікою. Також зараз дуже сильно впливає на наше життя і Інтернет. Недавно купував собі одну річ (точніше чайник электрический) і зрозумів наскільки простішим робить техніка наше життя.

Використання електричних приладів значно полегшує наше життя, так як вони стали брати на себе масу рутинної роботи, через яку людина втрачає дорогоцінний час. Важко навіть уявити, як можна встати вранці і не зварити каву в кавоварці або не підсмажити хліб на тостері! Електричні прилади тісно увійшли у наше життя, і тепер без їхньої допомоги стравитись практично неможливо.

Ось, наприклад, блендер. З допомогою цього приладу можна подрібнити різні продукти так, як потрібно господині. А якщо в сім’ї є малюк! Так за допомогою цього приладу можна робити різні пюре, які необхідні для малюка, за кілька хвилин. І завдяки цьому, мама більше приділятиме увагу своїй дитині, оскільки їй не доведеться довго готувати для неї харчування. Взяти хоча б праску. Хоч і раніше були праски, але потрібно було користуватися водою, щоб відпарювати речі. Та ще до всього стежити за тим, щоб праска не пропалила дорогу річ. Зараз все по-іншому. Праски уже вміють не тільки легко прасувати, але також і відпарювати речі.

А, якщо Ви і перетримали її, то турбуватися про те, що річ буде пропалена, не варто, так як і про це подбали, коли створювали цей продукт. Хто не любить випити свіжоприготовлений сік? І в цьому допоможуть електричні соковижималки, які є зараз в кожній родині. Протягом декількох хвилин з її допомогою можна приготувати корисний, смачний і ароматний сік без всяких добавок. Побутова техніка стала незамінним помічником в кожному будинку.

Електрична м’ясорубка – це мрія будь-якої господині. Вона не тільки полегшила працю жінки на кухні, але й заощадила багато часу, який вона тепер може присвятити своїй сім’ї. За допомогою кухонного комбайна можна нашаткувати овочі за кілька хвилин, не прикладаючи до цього ніяких зусиль, а тільки лише натиснувши кнопку і змінюючи насадки.

Хочете натуральну каву? Електрична кофемолка під рукою, і Ви можете приготувати натуральну і ароматну каву за кілька хвилин. Що тут говорити, сучасна побутова техніка створила нам комфорт, до якого ми вже звикли, і набагато спростила наше життя. І тепер навіть уявити неможливо, як би ми без неї обходилися.

Побутова техніка | Переглядів: 323 | Додав: Admin | Дата: 05.06.2017 | Коментарі (0)

1-10 11-14